Діти не ростуть самі по собі. Якщо ви бачите успішну дитину, яка брала участь в олімпіадах, а можливо і перемагала у них.
Дитина, яка іде на тренування у той час, як її однолітки сидять у кафе. Вона готується до змагань, щоб перемогти в них.
Того, хто з музичним інструментом / кімоно / мольбертом кожен день проходить повз вас.

Дитина, яка добре склала ЗНО і без проблем поступила в кращий ВУЗ ...
У кого в 14 років свій блог / інтернет-магазин / сайт / пісня / портфоліо.

Але не ставте у приклад своїй дитині цих дітей!
Не говоріть нічого такого: "подивись який молодець" або "а ось Оленка з 4ої..."
Самі беріть приклад з батьків цих дітей!
Діти не ростуть самі по собі!

Успішна дитина - це коли нею займаються батьки. Це колись було прийняте рішення, що
мама буде вести сина на 3и тренування в день. Або дочку на заняття в художню школу 3и рази в тиждень.
А тато зрозумів, що заробляти потрібно трохи більше, щоб оплатити змагання чи конкурс.

Іноді буває так, що одна мама зрозуміла, що потрібно вести на заняття та, крутячись по роботах, потрібно заробляти більше для конкурсів / мольберта / пуант / бійцівських рукавиць або просто друку нот.
Коли ви бачите успішну дитину, можливо, сім'я замість купівлі третього телевізора чи модного гаджета обрала змагання, спортивні збори, якісний інструмент, додаткового репетитора...

Діти не ростуть самі по собі! 
Дітьми потрібно займатись. Якщо ви не хочете і не готові до цього, будь ласка, просто не ставте своїй дитині в приклад таких дітей, батьків, які прийняли рішення і взяли на себе цю відповідальність.

Успішна дитина - це культура сім'ї, в якій немає місця випадковості, ліні та безвідповідальності. В якій спілкування, знання, формування особистості важливіше за останню модель айфона.

За кожною розумною, здібною, відповідальною дитиною. Такою, яка все вловлює на льоту, планує та прагне більшого, стоять батьки (або авторитетна людина), які наполегливо працюють (як правило, над собою !!!!!!!!), щоб так було.

Вони організували допомогу спеціалістів, вели на гуртки, секції, підтримували, мотивували, хвалили. Виділила окрему статтю сімейного бюджету саме для розвитку та навчання дитини. Змучені після роботи вели на заняття, хоча так хотілось розтягнутися на дивані, і чекали декілька годин поки дитина звільниться. Купували кімоно / чешки / підручники / мікроскоп / піаніно / скрипку. Відправляли на літні курси / збори / наукові літні табори або на фестиваль.

Вони не говорили своїй дитині "тобі не дано", "кому зараз треба це виховання", "поступи кудись, а потім розберешся", "нехай сам вирішує", "ми ж якось виросли" і в такому ж дусі.

Самі по собі діти не ростуть. Біологічно - можливо, так. А формування дитина, її виховання та майбутнє - абсолютна відповідальність батьків. НЕ ШКОЛИ ЧИ САДКА! Велика  ілюзія думати, що відправивши в "хорошу" школу, ви автоматично отримаєте гарантований результат. Це далеко не так!

ВИ і тільки ВИ (батьки) маєте розвивати, вкладати в своїх дітей!!! Давати їм приклад.
І це принесе результат!

Інтернет.

Ольга Колодчак.

Чому я не караю своїх дітей і що роблю замість цього: рекомендація не ледачої матері

Я дуже часто помічаю те, як поводяться батьки, якщо вони хочуть покарати свою дитину за погану поведінку. Хтось кричить, хтось забирає улюблені іграшки, хтось і зовсім може вдарити малюка.

З якоїсь причини дуже багато дорослих людей вважають, що покарання – це найкраще рішення, яке допоможе в ситуації, коли дитина сперечається, не може робити те, чого від неї хочуть батьки. Однак все це – лише тимчасовий результат, який не тільки не впливає на поведінку дитини, але навіть погіршує її!

Я хочу розповісти вам про те, чому не варто карати дитину, і про те, які способи допомагають мені вирішити проблему неслухняності! Отже, що ж поганого в тому, що ми караємо дітей?

Ви занадто гостро реагуєте

В ситуації, в якій ви хочете покарати дитину за її вчинки або поведінку, дуже важко залишатися спокійним. І ви, і ваша дитина отримуєте неймовірно негативну емоцію, яка негативно впливає на ваш психоемоційний стан.

Ви починаєте лінуватися

Покарання дитини – найбільш проста форма взаємодії з нею. Для того щоб вдарити або гримнути, вам не потрібно будь-яких зусиль: куди простіше підвищити голос, ніж спробувати зрозуміти причини проступку.

Діти не будуть розвивати самодисципліну

Якщо ви часто караєте свою дитину, але не кажете їй про те, до яких наслідків може привести її поведінка, то в майбутньому вона не зрозуміє, що добре, а що погано. У таких дітей немає ні самоконтролю, ні почуття співпереживання, бо цим речам їх ніхто не вчив.

Покарання не змінює поведінки дитини

Діти не вчаться, якщо вони бояться. Замість цього вони виявляють неповагу і бунтують. Ніяке покарання не поліпшить поведінку дитини – це лише ще сильніше розлютить і засмутить її.

У дитини знижується почуття власної значущості

Це головна причина, по якій я ніколи не караю своїх дітей. Вони можуть почати думати, що батьки не люблять їх, що вони – джерело проблем і нещасть. Це зашкодить психічному здоров’ю і може викликати серйозні психологічні проблеми.

У дитини з’являється страх

Дитина починає боятися того, що з нею сталося, якщо ви не будете правильно поводитися. Крім того, і ви починаєте відчувати занепокоєння, яке також може призвести до серйозних психологічних проблем.

Це руйнує стосунки

Покарання зводять стіну між батьком і дитиною. Дитина перестане шукати допомогу і підтримку у своїх рідних, вважаючи за краще отримувати любов і розуміння в іншому місці.

Покарання за покарання

Покарання має протилежний ефект. Я маю на увазі, що поведінка дитини не стане кращеоюБільш того, вона почне на зло робити те, що не подобається його батькам!

Ви – сила, і ця сила вирішує всі проблеми без покарань

Я хочу, щоб ви назавжди це запам’ятали. Батьки мають неймовірну силу і такий же неймовірний авторитет в очах дитини, якщо ви не проявляєте свою силу в негативному ключі. Ви не повинні показувати своїй дитині, що ви сильніші або вищі. Ви повинні знати, що ви не можете робити все, що ви хочете. Інакше і дитина буде робити все, що вона хоче.

Що я роблю замість того, щоб карати дітей? У мене є безліч варіантів!

Для початку, я намагаюся зробити так, щоб мої діти були зайняті, коли мені потрібно вирішити якісь питання або виконати завдання. Я пропоную їм ігри або корисні закуски, які утримають їх увагу надовго.

Я завжди показую дітям свою любов – навіть якщо вони роблять щось не так. Дитина щось накоїла? Просто обійміть її і скажіть їй, що це не так вже й страшно.

Завжди заспокоюєтеся, перш ніж діяти і говорити з дитиною, тому що це дозволить заспокоїтися і їй. Коли я нервую, я не можу пояснити дітям, що саме не так, а значить, діалог перестає бути конструктивним.

Спробуйте з’ясувати причину поганої поведінки. Однак це спрацює тільки в тому випадку, якщо вона буде в гарному настрої, тому що в цей час вона зможе відкрито розповісти вам, у чому проблема і чому вона погано поводиться в даній ситуації.

Нехай діти самі створюють правила, наприклад, які стосуються будинку або телевізора. Набагато простіше буде подбати про них, тому що вони самі будуть знати, в чому полягає їх завдання і що вони можуть зробити

Ви повинні навчити свою дитину вибачатися. Це найпростіше, якщо ви покажете їй, що потрібно робити. Скажімо так, після того, як вимовили їй щось в не зовсім коректному тоні, ви можете вибачитися пізніше. Тільки так дитина дізнається, як все це працює.