Рекомендації: 

Як привчити дітей 1 класу до виконання домашнього завдання

 Коли дитина приходить до школи, вона щоранку несе на спині два рюкзаки.

Перший усі бачать — у ньому підручники, зошити, пенал і контейнер із бутербродом.

А от другий рюкзак невидимий.

У ньому — її емоції. І вони щоразу інші. Там лежать маленькі перемоги вчорашнього дня, страхи перед сьогоднішнім, очікування, які дорослі щодня ставлять перед нею. Іноді в ньому є мамина посмішка й татові слова «гарного дня». А іноді — ранкова сварка, сльози, образа чи відчуття, що ніхто тебе не чує.

У цьому рюкзаку може бути тепло від друга, який підтримав, або тяжкість від самотності, коли тебе не прийняли в гру. Там — усе, що глибоко сидить у дитячому серці, але про що вона не завжди може розповісти, щоб полегшити свій вантаж.

P.S.

Побачити цей другий рюкзак можна — достатньо лише уважно придивитись до поведінки дитини.

Вона завжди говорить очима, навіть коли мовчить.

 

Поради батькам дітей з особливими потребами

1.   Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як усі.

2.   Даруйте дитині свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.

3.      Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне ставлення і уявлення про свою дитину.

4.    Організуйте свій побут так, щоб ніхто в сім'ї не відчував себе

«жертвою», відмовляючись від свого особистого життя.

5.   Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

6.    Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитися вами.

7.       Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

8.   Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.

9.   Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.

10.   Частіше звертайтеся за порадами до педагогів та психологів.

11.   Звертайтеся до родин, у яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.

12.        Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до самостійного життя. Говоріть з нею про майбутнє

 

ДЛЯ БАТЬКІВ ТА КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ

 

Щоб школа не «зламала»наших діток 

ОБОВʼЯЗКОВО проговоріть з ними наступне : 

1 Якщо хтось забирає твій рюкзак або шапку й кидає по колу - не біжи за нею, не проси, не плач.

Розвернись і відійди.

Ім не потрібна твоя річ - ім потрібні твої сльози та реакція.

Коли жертва не грає за їхніми правилами - стає нецікаво

2Ніхто не має права

тебе ображати.

Якщо хтось це робить

- розкажи мені.

Я завжди тебе захищу. 

3«Не всі діти стануть твоїми друзями

- і це нормально»

Ти не маєш подобатися всім.

І це не твоя провина.

4«Помилятися - це нормально»

Усі навчаються. Ніхто не зобовʼязаний вміти

все з першого разу

5«Якщо щось

незрозуміло - запитуй»

Краще спитати, ніж мовчати і боятися

виглядати «по-дурному»

6«Ти маєш право сказати «ні»»

Навіть учителю.

Навіть дорослому.

Твої межі важливіші, ніж

«бути зручним»

7«Я завжди на

твоєму боці»

Я підтримую тебе - навіть якщо в тебе двійка, навіть

якщо ти посварився

З КИМОСЬ

8«Порівнюй себе лише з собою вчорашнім»

Не з іншими. Інакше

школа навчить тебе

жити у вічному порівнянні. 

9«Школа - це лише частина життя, а не вся твоя

цінність»

Оцінки - це не ти.

Щоденник - це не мірило твоєї важливості

10«Ти для мене

важливіша за всі оцінки, грамоти й поведінку»

Я люблю тебе просто

за те, що ти є.

Без «пʼятірок» і

медалей.

 НЕВИДИМІ ДІТИ 

У кожному класі є лідери. Є відмінники. Є ті, кого називають проблемними. І є ті, кого майже не видно. 

Невидимі діти. 

Вони тихо сидять на уроках, роблять своє, не заважають, не проявляються. Вчителі часто навіть зітхають з полегшенням, бо бачать, що дитина спокійна. Але спокій - це ще не означає, що все добре.

Бо невидимі діти не з’являються просто так. 

Хтось удома звик чути, що краще мовчати, ніж висовуватись. Хтось боїться помилитися, щоб не стати посміховиськом. А комусь зручніше сховатися за чужим лідерством. Школа лише підкріплює цей сценарій. Увага завжди спрямована на тих, хто або дуже успішний, або дуже проблемний. А для «просто нормальних» світла майже не лишається.

І потім ми отримуємо дорослих, які вже з дитинства знають, як це бути непомітним. Вони мають ідеї, але не озвучують. Хочуть спробувати, але відступають. Вони переконують себе, що їм комфортно, що не потрібно зайвого руху. І так живуть. Зручно, спокійно, без ризиків. Так, щоб ніхто не помітив.

Якщо подивитися в розрізі одного класу, то статистично ми завжди бачимо подібну картину. Невеликий відсоток відмінників, певний відсоток так званих «проблемних», а найбільша частка - саме ті самі невидимі діти. Тихі, спокійні, звичні «середнячки». І тоді ми дивуємося. Чому наше суспільство таке пасивне, чому у нас так мало лідерів, чому здебільшого ведуть одиниці, а більшість залишається в тіні? Може, коріння цієї проблеми якраз тут у класах, де ми не помічаємо тих, кого найбільше.

Та найбільший виклик для вчителя -це не лише підтримати сильних чи приборкати складних. Справжній виклик - побачити тих, хто звик бути невидимим. Дати їм простір. Запалити. Підказати, що вони теж важливі. Бо професійна результативність - це не кількість відмінників чи кількість «важких», яких вдалося втримати в межах дисципліни. 

Справжня результативність - це коли завдяки вчителю невидимі стають видимими.

Незабаром 1 вересня. 

Я хочу звернутися до колег. 

Придивіться уважно у свої класи. 

Можливо, поруч із вами сидить такий невидимий. 

Дайте йому шанс стати видимим. 

Це може стати найкращим результатом у вашій учительській кар’єрі.

 

Як будувати міцні та довірливі стосунки зі своєю дитиною

 Вправи на заспокоєння

 

Модель центру від психічного здоров я

 

Замість лінійки: 6 креативних ідей для 1 вересня, яке запам’ятається

 

Як підготувати сучасні батьківські збори. Поради для вчителів.

 Управління 

стресом.

Практичні інструменти самодопомоги.

 ПСИХОСОЦІАЛЬНА ПІДТРИ
МКА МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ`Я ДІТЕЙ І ПЕДАГОГІВ: ДІЄВІ ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРАКТИКИ Методичний посібник

 

Три п
оради, як навчитися керувати своїми емоціями

 

Будь ласка перед тим, як відправити дітей до школи, посидіть з ними на 5 хвилин і поясніть їм, що бути дуже високим, низьким, пухким, худим, чорним чи білим – це не смішно.

Немає нічого поганого в тому, щоб носити одні й ті самі туфлі чи кросівки щодня. Поясніть, що б/в або порваний портфель несе ті ж речі.

Навчіть їх нікого не виключати зі списку спілкування лише тому, що вони «різні» чи не такі, як вони.

Поясніть їм, що глузування та образи ображають і що школа має НАВЧИТИ ВЧИТИСЯ, А НЕ конкурувати, НЕ КРИТИКУВАТИ, НЕ ПРИНИЖУВАТИ.

Поясніть їм, що у них та їхніх однокласників однакова цінність.

Освіта починається вдома, цінності та співпереживання – ось чого не вистачає у сучасному світі!

 

Долаємо співзалежність. Як припинити контролювати інших і почати дбати про себе

 

Допомога людині, яка знаходиться у стані шоку, стресу чи травми

 

Тест на 

оцінку симптомів аутистичного спектру 

(RAADS-R)